6 найпопулярніших видів пасьянсу
Термін «пасьянс» часто помилково використовують для позначення певного виду карткової гри, відомої як Klondike або Patience у Великій Британії. Насправді існує кілька видів ігор пасьянсу.
Klondike досі є найпопулярнішою версією гри. Зрештою, саме він першим запустив масову популярність цього типу карткових ігор після його включення в програмне забезпечення Microsoft на початку 90-х. Однак тепер з ним за перше місце змагається кілька інших версій.
Найпопулярніші види ігор пасьянсу мають багато спільного, особливо тому, що всі вони розроблені для гри лише одним гравцем (звідси й термін «пасьянс»). Втім, їхні крихітні відмінності роблять їх унікальними та цікавими самими по собі.
1. Klondike
Klondike — найпопулярніша версія пасьянсу. Настільки, що при самостійному вживанні термін «пасьянс» зазвичай позначає саме цю гру. Її походження невідоме, але ймовірно, вона вперше з’явилася під час золотої лихоманки в XIX столітті, у регіоні Klondike в Канаді, від якого й походить її назва.
Її масову популярність можна простежити з моменту її включення до Microsoft Windows 3.0 у 1990 році.
Ігровий процес
Klondike використовує колоду з 52 карт. Мета — впорядкувати їх за мастями, починаючи з туза та закінчуючи королем, на порожніх ділянках, що називаються основами.
Карти роздаються у 7 куп на табло (ігровому полі). Усі карти лежать сорочкою догори, окрім верхньої в кожній купі. Щоб отримати доступ до нижніх карт і відкрити їх, гравці мають будувати послідовності та переміщувати їх між купами. Послідовності на табло будуються в спадаючому порядку (від короля до туза) і з чергуванням кольорів. На порожні місця на табло можна переміщати лише королів.
Решта карт, які не були роздані в купи, складаються в Резерв. Їх можна викликати в гру, щоб допомогти гравцям будувати послідовності.
2. Spider
Хоча Klondike є найпопулярнішою версією загалом, Spider Solitaire займає перше місце серед типів ігор пасьянсу на 2 колоди. Він отримав назву від 8 основ, які потрібно побудувати, щоб виграти, оскільки павуки зазвичай мають 8 ніг.
Шанси виграти партію Solitaire Spider, як кажуть, складають близько 1 з кожних 3 ігор.
Ігровий процес
Solitaire Spider використовує дві колоди карт. Залежно від рівня складності, у нього можна грати з однією або кількома мастями. Розкладка табло, як правило, схожа на Klondike, з купами, Резервом та основами. Однак усі карти відкриті, і в основи можна надсилати лише повні послідовності.
Мета — будувати послідовності масті в купах, починаючи з короля й закінчуючи тузом. Гра стає значно складнішою, якщо використовується більше однієї масті.
Натискання на Резерв додасть додаткову карту до кожної купи.
3. FreeCell
З-поміж різних типів ігор пасьянсу, FreeCell Solitaire — той, що найбільше нагадує Klondike (звичайну версію). Однак він вважається стратегічнішою версією останнього, оскільки потребує обережнішого та продуманішого підходу.
Втім, це одна з ігор пасьянсу з найвищою ймовірністю розв’язання. Близько 99% його роздач, за оцінками, можна розв’язати.
Ігровий процес
Ігровий процес FreeCell найбільше схожий на Klondike. Він також використовує одну колоду, і карти роздаються у 7 куп. Однак у цій грі пасьянсу всі карти роздані, і немає Резерву. Карти також лежать лицем догори й видимі гравцеві. Мета — будувати основи за мастю.
Послідовності також будуються таким же чином, як і в Klondike: за мастю, у зростаючому порядку в основах, і в спадаючому порядку, з чергуванням кольорів у купах на табло.
Головна відмінність між ними, втім, — наявність 4 порожніх місць на табло: вільних клітинок. Карти можна надсилати в ці клітинки й залишати там, щоб звільнити ті, що під ними.
Щойно карта потрапляє у вільну клітинку, її можна знову викликати в гру лише для побудови послідовності в купі чи основі. Обмін картами неможливий.
4. Tripeaks
Tripeaks отримав назву від трьох вершин піраміди, утворених розкладкою карт на табло. Він також відомий як Three Peaks, Tri Towers та Triple Peaks.
Гру винайшов Роберт Хог у 1989 році. Хог провів комп’ютерний статистичний аналіз свого оригінального творіння й дійшов висновку, що приблизно понад 90% усіх ігор Tripeaks можна виграти.
Ігровий процес
Ця гра використовує колоду з 52 карт. Карти розташовані у вигляді трьох пірамід по 4 ряди. Основа кожної піраміди містить 4 карти лицем догори, тоді як інші лежать лицем донизу. Решта карт складена в Резерв.
Мета гри — очистити всі карти з табло. Для цього гравець має розбирати піраміди, будуючи послідовності з карт на 1 одиницю вище або нижче за попередню, незалежно від масті. Наприклад, 4 може утворити послідовність із 3 або 5 і так далі.
Карти, прибрані з піраміди, надсилаються в купу скидання. Верхня карта цієї купи стає основою для наступної послідовності. Коли більше немає доступних ходів, гравець може використати Резерв і надіслати іншу карту в купу скидання, щоб використати її як основу послідовності.
5. Pyramid
Pyramid Solitaire отримує свою назву від єдиної піраміди, у формі якої роздані карти на табло. Попри просту розкладку та правила, це один із типів ігор пасьянсу з найнижчою ймовірністю виграшу.
Перемога в цій грі обумовлена різними способами, якими карти можуть бути розташовані на табло, та стратегічним підходом гравця. Коли правила налаштовані так, що гравець може пройти Резерв лише один раз, шанси на перемогу складають близько 1 з 50.
Ігровий процес
Pyramid — гра пасьянсу на парування. На табло розкладаються 28 карт, усі лицем догори, у формі піраміди. У гру можна викликати лише ті карти, які не накриті.
Мета — розібрати піраміду шляхом парування карт, сума яких дорівнює 13 очкам, незалежно від їхньої масті (наприклад, 8+5=13). При використанні стандартної колоди з 52 карт король оцінюється у 13 і може бути прибраний сам по собі. Дами оцінюються у 12, а валети — в 11.
Гравець може брати по одній карті з Резерву, щоб спробувати знайти пару для карти на піраміді. Складність гри встановлюється залежно від кількості разів, які гравець може пройти Резерв.
6. Yukon
Yukon Solitaire — гра, сильно натхненна традиційним Klondike, і все ж її правила суттєво відрізняються, що робить її повністю самостійною грою з вищим рівнем складності.
Мета у Yukon Solitaire також полягає в побудові чотирьох основ за мастю, починаючи з туза й закінчуючи королем. Однак правила переміщення карт по табло трохи складніші, особливо через відсутність Резерву чи будь-якого виду допомоги.
Ігровий процес
Колода з 52 карт викладається на табло, поділена на 7 куп. Усі карти відкриті, окрім нижніх, у кількості від 1 до 6, починаючи зліва. Резерву немає.
Послідовності в купах формуються таким же чином, як і у грі Klondike, тобто в спадаючому порядку та з чергуванням кольорів. Однак карти не повинні бути в послідовності або вільними, щоб їх можна було переміщувати. Єдине правило — їх можна класти лише на вільні карти. Мета — переміщувати карти й відкривати відповідні, щоб будувати зростаючі послідовності за мастю в основах.
Інші популярні види ігор пасьянсу
Існує неймовірна кількість видів ігор пасьянсу, навіть не рахуючи різних варіацій у межах кожної гри. Перелічені вище п’ять чітко виділяються як найбільш шукані та популярні ігри пасьянсу, але багато інших набирають обертів в останні роки.
Baker’s Dozen
Ця гра використовує стандартну колоду з 52 карт. Карти розкладаються у 13 куп («чортова дюжина пекаря»), усі лицем догори. Королі завжди розміщуються в основі куп.
Мета — будувати основи в зростаючому порядку (від туза до короля). У межах куп можна переміщати лише верхні карти. Переміщувати послідовності в них неможливо. Масть не має значення для побудови послідовностей на табло.
Forty Thieves
У Forty Thieves грають двома колодами по 52 карти. Карти роздаються у 10 куп по 4 карти кожна (40 розбійників, що стоять на шляху до перемоги). Усі карти відкриті.
На табло є 8 основ, на яких гравець має будувати послідовності масті в зростаючому порядку.
Послідовності в купах мають бути в спадаючому порядку та однієї масті. Гравець може переміщати лише по одній карті за раз. Переміщати послідовності неможливо. Порожні місця можна заповнювати будь-якою картою.
Гравці можуть пройти Резерв лише один раз.
Golf
Golf Solitaire — карткова гра, що поєднує азарт гольфу зі складними особливостями, яких усі очікують від онлайн-гри пасьянсу. Мета цієї гри — очистити табло шляхом комбінування карт, що на одну одиницю вищі або нижчі за попередню.
Scorpion
З середнім показником перемог лише 5%, Scorpion Solitaire — одна з найскладніших ігор пасьянсу.
Його структура дотримується структури Solitaire Spider, де гравцям потрібно будувати повні спадаючі послідовності однієї масті на табло, перш ніж надсилати карти в основи. Однак ігровий процес суттєво відрізняється. Будь-яка карта рухома, незалежно від її положення в купах, але її можна покласти лише на верх вільної карти.
Цікаво, що ця свобода переміщення, замість того щоб все спрощувати, насправді є найскладнішою особливістю гри.
Addiction
Addiction Solitaire — досить нещодавня карткова гра, яка вже здіймає хвилі на сцені пасьянсу. Її розкладка досить унікальна — усі карти розкладені випадково, лицем догори на табло, окрім тузів, які прибираються, щоб створити чотири порожні місця. Правила дуже прості: гравці мають використовувати ці місця, щоб переміщувати карти й упорядковувати їх за мастю та значенням, починаючи з двійок ліворуч.
Але є важлива заковика! Карту можна перемістити в порожнє місце, лише якщо вона тієї ж масті й на одну одиницю вища за ту, що знаходиться безпосередньо ліворуч від слоту.
Crescent
Crescent Solitaire — дуже складна гра, що потребує великої стратегії та доброї пам’яті.
Основи знаходяться в центрі табло, один набір починається з тузів, а інший — з королів. Це означає, що гравцям доведеться будувати зростаючі та спадаючі послідовності одночасно. Решта карт розміщується навколо основ у формі півмісяця. Гравцям видно лише верхні карти та ті, що безпосередньо під ними. Вони мають переміщувати карти, поміщаючи їх у купи з картами на одне значення вище або нижче, щоб мати змогу перевірити решту в певній купі та знайти ті, які їм потрібні.
Правила оманливо легкі, що швидко виявить будь-який гравець, який спробує свою удачу в цій грі.
Canfield
Canfield Solitaire зазнав відродження популярності у XX столітті завдяки власнику казино Річарду А. Кенфілду, але ця карткова гра існує набагато довше під іншою назвою: Demon Patience — страшна, але влучна назва.
Попри просту розкладку та правила, це не підходяща гра для бездумних гравців. Вона потребує великої кількості стратегічних думок, оскільки часто доводиться скасовувати чи звільняти основи, щоб створювати послідовності, які розблоковують Резерв або карти, що лежать лицем донизу на табло.
Висновок
Включення різних видів ігор пасьянсу до програмного забезпечення Microsoft протягом років сприяло зростанню популярності цих карткових ігор. Klondike досі панує серед них, але FreeCell і Spider готові кинути виклик його трону.
З приєднанням до світу пасьянсу більшої кількості гравців, менш відомі ігри починають з’являтися як альтернативи нинішнім великим трьом, що є одним із позитивних аспектів цих карткових ігор. Кожен може знайти виклик, що краще відповідає його смакам і навичкам, серед різних типів.
